Автор: med1

Уряд України на виконання доручення Президента України представив Ветеран PRO – державну цифрову платформу для ветеранів, ветеранок і їхніх родин, де зібрано всю інформацію про пільги, програми, послуги та можливості в одному місці. Проєкт реалізовано Міністерством у справах ветеранів України.

Платформа створена, щоб зробити державну підтримку простою, зрозумілою та доступною. Ветеран PRO об’єднує в одному місці інформацію про програми з лікування, реабілітації, протезування, освіти, працевлаштування, житлового забезпечення, спорту, розвитку бізнесу, соціального захисту та інших напрямів.

Користувач обирає свій статус – ветеран або ветеранка, особа з інвалідністю внаслідок війни, член родини загиблого Захисника чи Захисниці – і отримує персональний маршрут із покроковими інструкціями. Кожен етап пов’язаний із відповідними розділами, які містять опис послуг, вимоги, посилання на сервіси та контакти відповідальних установ.

Платформа покликана зменшити бюрократію та підвищити довіру до державних сервісів. Ветерани, ветеранки та їхні родини можуть швидко знаходити потрібну інформацію, отримувати послуги онлайн або консультуватися з фахівцями із супроводу.

Невдовзі Ветеран PRO буде розширено: з’явиться AI-чатбот для швидких консультацій, регіональні програми з унікальними пропозиціями для кожної області, каталог бізнес-знижок і повна інтеграція з платформою «Дія».

Ветеран PRO – це крок до цифрової держави без бар’єрів, де підтримка ветеранів стає простою, зрозумілою та доступною кожному.

Платформа доступна за посиланням: veteranpro.gov.ua

Покрокова інструкція як скористатися і які можливості доступні на платформі

Як скористатися Ветеран PRO

1. Перейти на сайт gov.ua;
2. Обрати статус (ветеран/ветеранка, особа з інвалідністю внаслідок війни, член родини загиблого/загиблої);
3. Ознайомитись із доступними програмами, сервісами та покроковими інструкціями;
4. Отримати послугу онлайн або звернутись до фахівця із супроводу.

Для кого створено Ветеран PRO?

• ветеранів і ветеранок;
• людей з інвалідністю внаслідок війни;
• родин загиблих Захисників і Захисниць;
• фахівців із супроводу ветеранів та ветеранок;
• представників органів місцевої влади та ветеранських організацій.

Одна платформа – безліч можливостей

Ветеран PRO об’єднує інформацію про всі державні програми, послуги та сервіси, які раніше були розпорошені.

Достатньо обирати статус – і система автоматично формує персональний маршрут: від отримання документів до навчання, роботи, лікування чи відкриття власної справи.

Ключові переваги Ветеран PRO

• Єдиний державний портал для ветеранів, ветеранок та їхніх родин: вся інформація зібрана в одному місці, немає потреби шукати на десятках сайтів.
• Повна картина доступних послуг та програм.
• Персоналізація: контент адаптується під статус користувача (УБД, ОІВВ, член родини загиблого).
• Зрозумілий маршрут: покрокові інструкції допомагають швидко орієнтуватися у процедурах і не губитися.
• Зменшення бюрократії: інструкції чіткі й структуровані, чітко визначено хто відповідальний і куди звертатись.

Уся інформація згрупована за напрямами:

• Здоров’я та відновлення (лікування, протезування, стоматологія, реабілітація, психологічна допомога).
• Соціальний захист і фінансова підтримка (соціальні послуги, виплати, пенсійне забезпечення, адаптація).
• Житло та інфраструктура (житлові програми, земельні ділянки, забезпечення автомобілем).
• Транспорт і комунальні пільги (пільговий проїзд, знижки на комунальні послуги, страхування авто).
• Документи та статус (оформлення посвідчення, оновлення даних, відновлення документів).
• Освіта та робота (працевлаштування, перекваліфікація, навчальні програми, ваучери).
• Податкові та адміністративні пільги (звільнення від податків, пільги на бюджетні платежі).
• Спорт та змагання (ветеранський спорт, спортивні заходи й змагання).
• Гранти та підтримка бізнесу (гранти, мікрофінансування, бізнес-спільноти).

Кожен блок містить описи послуг, зрозумілі інструкції «як отримати», посилання на отримання послуги та додаткова інформація.

З чого почати роботу з платформою?

Окремо створено розділ «Твій Шлях».

Він допомагає тим, хто не впевнений, у якому розділі шукати потрібну інформацію.

Достатньо обрати статус та отримати персональний маршрут – покрокову інструкцію, яка показує:

• з чого почати (як підтвердити статус, куди звертатися);
• як перейти до медичних, соціальних, освітніх чи житлових програм;
• що робити далі й які можливості відкриває держава.

Кожен етап пов’язаний із відповідними розділами платформи – щоб ветерани та ветеранки у пошуках корисного не губилися серед інформації й могли рухатися впевнено, крок за кроком.

Що далі?

Команда Мінветеранів постійно розвиває платформу. Уже незабаром:

• більше корисної інформації на платформі;
• AI-чатбот для швидких консультацій;
• регіональні програми з унікальними можливостями для кожної області;
• каталог бізнес-знижок і партнерських пропозицій.

Ветеран PRO – це більше, ніж сайт

Це цифровий помічник, який веде через усі кроки державної підтримки: від реабілітації й навчання – до власної справи чи спорту.

Просто. Зрозуміло. В одному місці.

Щорічно 12 листопада відзначається Всесвітній день боротьби з пневмонією, який започаткований у 2009 році з ініціативи Глобальної коаліції проти дитячої пневмонії, коли Всесвітня організація охорони здоров’я та Дитячий фонд Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ) ухвалили «Глобальний план дій з профілактики пневмонії».  

У 2025 році цей день відзначається, з акцентом на важливість чистого повітря, профілактиці інфекцій та покращення доступу до лікування. Медичні працівники також оновлюють рекомендації щодо лікування позалікарняної пневмонії, особливо для імунокомпетентних дорослих із супутніми захворюваннями. Кампанії з підвищення обізнаності громадськості щодо профілактики пневмонії у 2025 році також підкреслюють вплив вірусів, таких як hMPV та важливість стандартних запобіжних заходів, таких як носіння масок та миття рук. 

Як залишатися в безпеці:

• Запобігайте поширенню мікробів: часто та ретельно мийте руки.
• Зменште вплив: подумайте про носіння маски в людних приміщеннях, особливо під час пікових сезонів респіраторних захворювань.
• Вакцинуйтеся: слідкуйте за рекомендованими щепленнями, зокрема проти грипу та пневмококової інфекції, які можуть запобігти деяким видам пневмонії.
• Звертайте увагу на симптоми: звертайте увагу на такі симптоми, як кашель, лихоманка, біль у грудях та утруднене дихання, і зверніться за медичною допомогою, якщо підозрюєте у себе пневмонію.

За даними ВООЗ, пневмонія є причиною близько 15% смертей дітлахів віком до п’яти років — щохвилини від запалення легень помирає двоє малюків у світі. Пневмонія поширена повсюдно, але діти та сім’ї в Південній Азії та африканських країнах, розташованих на південь від пустелі Сахара, найбільше страждають від цієї хвороби. 

За даними статистики в м. Харкові за 9 міс. 2025 р. всього зареєстровано 3120 випадків пневмонії серед населення (в 2024 р. – 2211): 

• діти до 14 років – 531 (у 2024 р. – 376);
• підлітки у віці 15-17 років – 95 (у 2024 р. – 29);
• доросле населення – 2494 випадків (у 2024 р.– 1806).

Пневмонія є однією з форм гострої респіраторної інфекції, що вражає легені. При пневмонії тканини легень заповнюються гноєм та рідиною, що робить дихання болючим та обмежує надходження кисню. Для атипової пневмонії характерний розвиток фіброзу легень, для якого характерне патологічне розростання сполучної тканини. 

Основними збудниками пневмонії є бактерії та віруси, рідше її викликають мікоплазми, гриби та паразити. Зокрема, розвиток бактеріальної пневмонії у дітей найчастіше зумовлюють пневмококи та гемофільна паличка типу Б. Найпоширеніша причина вирусної пневмонії у дітей — респіраторно – синцитіальна вирусна інфекція.

Існує чотири основні патогенетичні механізми розвитку пневмонії: вдихання аерозолю, що містить мікроорганізми; аспірація секрету ротоглотки; гематогенне поширення мікроорганізмів із позалегеневого вогнища інфекції (наприклад, абсцес печінки); поширення інфекції внаслідок інфікування при проникаючих пораненнях грудної клітки.

Чинники ризику пневмонії численні – це тривале куріння, вік (діти до 5 років або особи старше 60 років), супутні захворювання (ВІЛ-інфекція, системні захворювання сполучної тканини, онкогематологічні хвороби), хронічні захворювання легень (хронічний бронхіт, емфізема легень, муковісцидоз), а також перевтома, хронічні стреси, недостатнє харчування, незадовільні комунально-побутові умови життя.

Симптоми. Прояви захворювання багато в чому залежать від збудника та об’єму ураження легеневої тканини. Однак практично для всіх видів пневмонії характерні загальні симптоми: різке підвищення температури (при гострій формі захворювання), кашель (у перші дні – сухий, потім стає вологим з виділенням мокротиння), біль у грудній клітці (на стороні пошкодженої легені), задишка (чим більше вогнище запалення, тим вона сильніша), слабкість і стомлюваність, головний біль, озноб. При пневмонії, викликаної коронавірусною інфекцією, у хворого може бути нежить з втратою нюху, при цьому не буває чхання (на відміну від застуди та грипу). 

Про тяжкість захворювання можна судити з таких симптомів пневмонії як: ступінь дихальної недостатності, вираженість явищ інтоксикації, декомпенсація супутніх захворювань та наявність ускладнень.

Найбільш поширеними ускладненнями пневмонії є: 

• Абсцес легень – це обмежене накопичення в легенях гною, що призводить до утворення порожнини. 
• Гнійний плеврит. При ускладненому перебігу пневмонії плевра запалюється, і між її листками може накопичуватися гній. 
• Дихальна недостатність.
• Інфекційно-токсичний шок і сепсис: виникають, коли бактерії виділяють у кровотік велику кількість токсинів. Для того щоб зупинити цей процес, організм виділяє активні речовини (цитокіни), які викликають запалення. Крім корисних властивостей цитокіни викликають розширення судин з різким падінням артеріального тиску (шок) і активують формування кров’яних згустків (тромбів) у судинах, що порушує нормальний кровообіг у всіх органах. 

Діагностика пневмонії ґрунтується на даних анамнезу, клінічних проявах, результатах рентгенологічного та лабораторних досліджень. При підтвердженні діагнозу пневмонії лікар призначає відповідне лікування.

Лікувати пневмонію самостійно вкрай небезпечно. Якщо у вас з’явилися симптоми або підозра на пневмонію, негайно зверніться до лікаря! Симптоми різних захворювань органів дихання є дуже подібними, а несвоєчасне звернення до спеціалістів може зашкодити здоров’ю пацієнта.

Профілактика пневмонії у дітей і дорослих передбачає: імунізацію дітей проти Hib-інфекції, пневмококової інфекції, кору та кашлюку згідно з календарем вакцинації, для дорослих – щеплення проти СОVID-19, грипу; зміцнення імунітету; достатнє та збалансоване харчування; здоровий спосіб життя; регулярну фізичну активність на свіжому повітрі; дотримання правил особистої гігієни, адекватне лікування вірусних захворювань та бактеріальних інфекцій; якісне прибирання житла. Для новонароджених важливе грудне вигодовування протягом перших шести місяців життя: це зміцнить захисні сили малюка і допоможе побороти небезпечні інфекції.

У м. Харкові спеціалізована стаціонарна медична допомога дорослому населенню при пневмонії надається в пульмонологічному відділенні КНП «Міська клінічна лікарня №13» ХМР розташованому за адресою: пр. Аерокосмічний 137-г; допомога дитячому населенню надається в пульмонологічному відділенні КНП «Міська клінічна багатопрофі

 В 2025 році Всесвітня організація по боротьбі з інсультом анонсувала  проведення Всесвітнього дня інсульту під гаслом «Кожна хвилина має значення».   

У Всесвітній день боротьби з інсультом, який відбудеться 29 жовтня, ВООЗ просить зацікавлені сторони у сфері охорони здоров’я долучитися до глобальних зусиль щодо підвищення обізнаності населення про симптоми інсульту та необхідність звернення за невідкладною медичною допомогою.

Мета Всесвітнього дня боротьби з інсультом 2025 року:
Зосередити увагу на важливості знання ознак інсульту для порятунку життя — спираючись на тему «Кожна хвилина має значення» — та  закликом до дії: Знайте ознаки інсульту та будьте готові діяти швидко. 

За даними статистики в м. Харкові за 9 місяців 2025 р. зареєстровано 1006 випадків інсульту (в 2024 р – 1254 випадки), з них 724 випадки у віковій групі людей від 60 років (в 2024 році – 849 випадки).

Інсульт – це гостре порушення кровообігу головного мозку, в результаті чого в певних його ділянках знижується або повністю припиняється кровотік.  Захворювання характеризується появою вогнищевої (парези або паралічі кінцівок, мімічних м’язів, порушення мови і координації рухів) і/або загальномозкової неврологічної симптоматики (сильний головний біль, запаморочення, сонливість або, навпаки, збудження, порушення свідомості, аж до його втрати), яка зберігається більше 24 годин або ж призводить до смерті хворого у коротший термін.

Існує два види інсульту:

 – ішемічний (75% всіх випадків захворювання), при якому судини мозку зберігають свою цілісність, але тік крові по одному з них припиняється через спазм або закупорку тромбом;

 – геморагічний (25% випадків) відбувається при розриві кровоносної судини в глибоких структурах мозку або на його поверхні, в результаті чого утворюється внутрішньомозковий або субарахноїдальний крововилив.

Основними факторами ризику виникнення інсульту є:

1. Артеріальна гіпертонія. Судини мозку можуть витримувати високий тиск, однак якщо тиск підвищується постійно, стінки судин починають втрачати свою еластичність, при цьому підвищується ризик розриву.
2. Різні порушення серцевого ритму можуть провокувати формування тромбів, тим самим підвищуючи ризик розвитку інсульту.
3. Ожиріння і підвищений рівень холестерину в крові.
4. Цукровий діабет. Один із наслідків цього серйозного захворювання – зміна структури стінок кровоносних судин.  Вони стають тонкими й ламкими, що підвищує ризик їх розривів.
5. Аневризми судин головного мозку. Ці специфічні утворення мають більш тонкі стінки, ніж сама судина, на якому виникла аневризма.  В результаті завжди існує ризик розриву аневризми і подальшого геморагічного інсульту.
6. Порушення згортання крові. Зміна складу крові, її «згущення», може викликати формування згустків, здатних викликати закупорку судин, в тому числі і в головному мозку.
7. Паління і зловживання алкоголем.

Початок захворювання зазвичай проходить безсимптомно.  Але через кілька хвилин клітини мозку, позбавлені харчування, починають гинути, і наслідки інсульту стають помітними.

Можна виділити шість симптомів мозкового інсульту, які можуть проявлятися як в ізольованому вигляді, так і в певному поєднанні один з одним:

 – Раптово виникла слабкість, оніміння, порушення чутливості в руці і/або нозі (частіше на одній половині тіла);

 – Раптово виникло оніміння та/або асиметрія обличчя;

 – Раптово виникло порушення мови (невиразна або нечітка вимова) і нерозуміння звернених до людини слів;

  – Раптове порушення зору на одному або двох очах (нечіткий зір, двоїння предметів);

 – Раптово виникли труднощі при ходьбі, запаморочення, втрата балансу і координації;

 – Раптовий дуже сильний головний біль.

Важливо відразу розпізнати симптоми інсульту, тому що час, за який можна встигнути відновити кровотік в артерії після ішемічного інсульту і зупинити загибель клітин головного мозку – «терапевтичне вікно» – 4-4,5 години. Чим раніше розпочато лікування, тим ефективнішим воно буде і дозволить уникнути несприятливих наслідків.

Профілактика інсульту. Всесвітня організація по боротьби з інсультом констатує, що 90% інсультів пов’язані з факторами ризику, на які людина може вплинути, дотримуючись певних рекомендацій, а саме:

1. Фізичні вправи. Регулярні фізичні вправи можуть допомогти запобігти та контролювати артеріальний тиск. Рекомендується 30 хвилин інтенсивних фізичних вправ п’ять разів на тиждень, щоб знизити ризик інсульту та інших захворювань.
2. Надмірна вага чи ожиріння. Занадто велика вага, особливо в області живота, створює додаткове навантаження на серце та інші органи та збільшує ризик високого кров’яного тиску та діабету, які збільшують ризик інсульту.
3. Дієта – оброблені продукти містять вищий рівень солі, жиру та цукру, які сприяють підвищенню кров’яного тиску, а також збільшують ризик ожиріння. Здорова дієта з високим вмістом фруктів та овочів, цільнозернових продуктів, корисних жирів, з низьким вмістом солі може допомогти вам запобігти гіпертонії та впоратися з нею.
4. Холестерин. Більше половини людей із підвищеним/високим кров’яним тиском також мають високий рівень холестерину. Дотримання дієти з низьким вмістом насичених жирів та регулярні фізичні вправи можуть допомогти запобігти атеросклерозу. Якщо рівень холестерину неможливо контролювати шляхом зміни дієти, прийом ліків допоможе знизити рівень холестерину та ризик інсульту.
5. Алкоголь. Регулярне та інтенсивне вживання алкоголю пов’язане з високим кров’яним тиском, а також із порушеннями серцевого ритму, які підвищують ризик інсульту. Відмова від алкоголю або дотримання рекомендованого споживання не більше 2 одиниць алкоголю на день (тобто не більше 20 мл чистого спирту (этанолу)) зменшать ваші ризики.
6. Куріння. Куріння тютюну тимчасово підвищує кров’яний тиск та сприяє пошкодженню артерій, підвищенню кров’яного тиску та інсульту, а також низці інших захворювань.
7. Стрес. Стрес тимчасово підвищує кров’яний тиск. Якщо відчуваєте високий рівень стресу на регулярній основі, це може з часом пошкодити ваші артерії, збільшуючи ризик інсульту та інших захворювань. Стрес також може сприяти такій поведінці, як неправильне харчування, відсутність фізичної активності та надмірне вживання алкоголю, що збільшує ризики для вашого здоров’я.

Кваліфікована медична допомога хворим з інсультом надається в КНП «Міська багатопрофільна лікарня №18» ХМР, розташованому за адресою: Салтівське шосе, 266.

Миття рук – один із найдоступніших і найпростіших способів захисту дитини від багатьох хвороб, адже через контакт з руками поширюється більшість мікробів. Навчити дитину правильної техніки миття рук вкрай важливо, особливо коли він або вона починають відвідувати садочок чи школу, адже діти зазвичай частіше тягнуть руки до рота, тісніше контактують один з одним тощо, а дорослі не завжди встигають все контролювати.

Нагадуємо прості правила як навчити дитину дотримуватися гігієни рук від Дитячого фонду ООН (UNICEF).

1. Поясніть, чому важливо мити руки

Не вигадуйте «лякалки», проте розкажіть дитині, чому миття рук важливе. Наприклад, поясніть, що видимий бруд може зашкодити, якщо з рук він потрапить до рота чи очей. І  навіть якщо руки виглядають чистими, на них все одно можуть бути мікроби.

Наполягайте на тому, що миття рук – це така сама обов’язкова процедура, як і чищення зубів.

2. Навчіть мити руки правильно

Поясніть, що для того, щоби нейтралізувати мікроби, швидкого ополіскування рук водою недостатньо. Обов’язкові супутники якісної гігієни рук – мило і час. Мити руки потрібно щонайменше 20 секунд.

Крок 1. Намочити руки проточною водою.

Крок 2. Нанести достатню кількість мила.

Крок 3. Добряче потерти всі поверхні рук: долоні й кисті, проміжки між пальцями, під нігтями. Щоби дитині було легше мити руки потрібну кількість часу, можна наспівувати якусь пісеньку.

Крок 4. Ретельно помити руки проточною водою.

Крок 5. Витерти руки одноразовим рушником або чистим звичайним.

Якщо мило та вода недоступні, можна використати спиртовмісний дезінфікувальний засіб (щонайменше 60 % спирту). Проте використовувати його можна лише під наглядом дорослих.

3. Розкажіть, у яких випадках потрібно мити руки

Що частіше дитина митиме руки, то краще, проте є випадки, коли мити руки треба обов’язково:

• коли руки виглядають брудними;
• після повернення з вулиці;
• перед їдою або приготуванням їжі;
• після відвідування туалету;
• після дотику до тварин;
• після шмаркання, чхання або кашлю.

4. Створіть умови, щоби мити руки було легко

Якщо дитина не дотягується до умивальника – поставте під ним сходинку. Зробіть науку грою – разом мийте руки, співайте, демонструйте правильний приклад усією родиною. У разі, коли одразу не вийшло, пам’ятайте, що формування звичок потребує часу. Майте терпіння і пояснюйте знову.

Джерело: Міністерство охорони здоров’я України

Більшість українців навіть не підозрюють, що їдять удвічі більше солі, ніж це безпечно для здоров’я. 

Добова рекомендована ВООЗ норма солі — не більше однієї чайної ложки без гірки, або ж 5 грамів. А українці в середньому споживають — увага — 12,6 г на добу. Такі дані національного дослідження STEPS https://lnk.ua/1V9kJxn4g.

Сіль в раціоні дійсно важлива, адже в ній міститься натрій. Він підтримує баланс рідини в організмі, відповідає за проведення нервових імпульсів, допомагає м’язам скорочуватися і навіть впливає на ритм серцебиття.

Надлишок натрію в раціоні збільшує ризик гіпертонії — підвищеного артеріального тиску. А це «б’є» по серцю й судинах і може призвести до інсульту та інфаркту.

Саме серцево-судинні захворювання — головна причина смертності та інвалідизації в Україні: https://lnk.ua/5V1R2Z5Nd.
Ще велика кількість солі ускладнює роботу нирок, призводить до затримки рідини в організмі та викликає набряки. Та ти вже сьогодні можеш самостійно зменшити ці ризики — не соли повторно їжу та прибери сільничку зі столу. Більше порад і інформації про сіль в харчуванні тут: https://lnk.ua/Y4Q9vrX49. 

Солоного удвічі менше — серцю і судинам легше!

#ЇжМеншеСолі!

За матеріалами ЦГЗ МОЗ України

Щорічно 20 жовтня за ініціативою Всесвітньої організації охорони здоров’я проводиться Всесвітній день боротьби з раком молочної залози. Традиційно з нагоди цього Дня жовтень – місяць боротьби з раком молочної залози, час для підвищення обізнаності, вшанування мільйонів життів, уражених раком молочної залози, та підтвердження нашої глобальної відданості рівному доступу до медичної допомоги та покращенню виживання для всіх. 

Тема цього року: « Кожна історія унікальна, кожен  шлях має значення». Кожен діагноз раку молочної залози є особистим. За кожним діагнозом стоїть історія — мужності, стійкості та надії. Ця тема нагадує нам, що рак молочної залози по-різному впливає на життя жінок та їхніх сімей у всьому світі, і що кожен шлях заслуговує на співчуття, гідність та підтримку. Крім того, підкреслюється необхідність своєчасної та якісної допомоги для всіх — незалежно від географії, доходу чи походження.

Рак молочної залози є найпоширенішим видом раку серед жінок у всьому світі. У 2022 році приблизно у 2,3 мільйона жінок було діагностовано цю хворобу, а ще 670 000 померли від неї. Це не просто цифри, а матері, сестри, доньки та подруги, які заслуговують на надію та гідність. Хоча 5-річний рівень виживання в країнах з високим рівнем доходу перевищує 90%, в Індії цей показник падає до 66% та в Південній Африці до 40%. Ця нерівність зумовлена ​​нерівним доступом до раннього виявлення, своєчасної діагностики та ефективного лікування. Якщо поточна тенденція збережеться, прогнозується, що захворюваність та смертність зростуть на 40% до 2050 року, отже, необхідні термінові та скоординовані дії. Дійсно, місце проживання жінки не повинно визначати, чи виживе вона. 

У ВООЗ вважають, що досягти цього можна завдяки трьом основним напрямам діяльності: ранньому виявленню, своєчасній діагностиці та комплексному лікуванню. 

За даними статистики за 9 місяців 2025 року в м. Харкові вперше виявлено 156 випадків захворювання на рак молочної залози, з них в занедбаній стадії – 56 (за аналогічний період 2024 року зареєстровано 158 випадків, з них занедбаних  – 55).

Молочна залоза є гормонально залежним органом: як нормальний її розвиток і функція, так і виникнення в ній захворювань відбувається під впливом певних гормонів. Будь-які фактори, здатні викликати і підтримати хронічні відхилення в гормональній рівновазі в організмі жінки, здатні збільшити ризик розвитку раку молочної залози.

Фактори ризику, які посилюють ймовірність розвитку раку грудей:

1. Вік. 90% всіх випадків раку молочної залози діагностується у жінок після 40 років.  2. Репродуктивні чинники, пов’язані з тривалою дією ендогенного естрогену, такі як рання поява менструацій, пізній клімакс, пізнє народження першої дитини, входять до числа найважливіших факторів ризику розвитку раку молочною залози. 

Екзогенні гормони (оральні контрацептиви і замісна гормонотерапія) також сприяють підвищенню ризику розвитку раку молочної залози, у жінок, які їх застосовують.

3. Спадковість. Наявність раку молочної залози в сімейному анамнезі збільшує ризик захворювання в 2-3 рази. Виділені два гени, що відповідають за деякі випадки “сімейного” раку молочної залози, – BRCA1 і BRCA2. Приблизно 1 жінка з 200 є носієм цих генів. Коли вказані гени мутують, вірогідність того, що рак розвинеться, підвищується.  
4. Передпухлинні захворювання молочної залози: фіброзно-кістозна мастопатія. 
5. Спосіб життя: вживання алкоголю, зайва вага і ожиріння, а також фізична інертність. 

Рак молочної залози відноситься до “візуальних” форм раку. Кожна жінка, витративши 10-15 хвилин в місяць на самообстеження, може запобігти трагедії. Проводити самообстеження необхідно на 7-10-й день менструального циклу для жінок фертильного віку, коли проходять набряк та больові відчуття в молочних залозах або раз на місяць у будь-який день для жінок в менопаузі.

При самостійному обстеженні молочних залоз слід звертати увагу на такі зміни:

– наявність безболісних ущільнень або пухлиноподібних утворень в одній або обох молочних залозах;

– виділення з соска будь-якого характеру, не пов’язані з вагітністю або лактацією;

– ерозії, кірочки, лусочки, виразки в області соска, ареоли;

– деформація, набряк, зміна розмірів молочної залози; 

– зморщування або втягнення шкіри молочної залози, зміна її кольору;

– ущільнення або припухлість соска, його втягнення;

– відчуття дискомфорту або незвичний біль в одній з молочних залоз;

– збільшення пахвових або надключичних лімфовузлів.

Специфічної профілактики раку молочної залози на сьогоднішній день не існує, але є заходи, які допоможуть знизити ризик розвитку цього захворювання: 

1. Правильне збалансоване харчування. Обмежте споживання червоного м’яса, замінивши його на біле м’ясо птиці та риби. Їжте більше фруктів і овочів, а також включіть в свій раціон: броколі, оливкову олію, лосось, квасолю і горіхи. 
2. Підтримуйте нормальну вагу тіла, особливо після менопаузи. Вважається, що ожиріння збільшує ризик розвитку раку молочної залози на 40%, тому що при ожирінні порушується гормональний баланс жінки, провокуючи розвиток хвороби. Жінки, які займаються спортом протягом хоча б 30 хвилин в день 5 днів на тиждень, знижують на 30% ризик розвитку раку молочних залоз. 
3. Скоротіть до мінімуму споживання алкоголю. Дослідження показують, що вживання алкогольних напоїв кожен день збільшує ризик розвитку раку грудей на 21%. 
4. Не відмовляйтеся від грудного вигодовування. Жінки, які годують груддю дитину поки їй не виповниться мінімум 6 міс., значно знижують ризик розвитку раку молочної залози. 

Вищевказані заходи допоможуть знизити ризики, але, на жаль, вони не захистять жінку повністю. Як правило, в своїй ранній фазі рак молочної залози протікає безсимптомно. Виявити захворювання на цій стадії дозволяє мамографічне обстеження, яке для жінок старше 40 років повинно проводитися щорічно. Своєчасна діагностика раку грудей має першорядне значення і суттєво підвищує шанси на успішне лікування.

У м. Харкові консультативна та стаціонарна спеціалізована медична допомога при патології молочної залози надається в ДУ «Інститут медичної радіології та онкології ім. С.П.Григор’єва НАМН України», розташованому вул. Григорія Сковороди, 82 та в КНП «Обласний центр онкології», розташованому за адресою: вул. Лісопаркова, 4. 

 Всесвітній альянс паліативної допомоги (WHPCA – міжнародна неурядова організація, яка виступає за розвиток паліативної допомоги в усьому світі) організує Всесвітній день хоспісної та паліативної допомоги щорічно в другу суботу жовтня, який у 2025 році пройде11 жовтня. 

Тема цього року — «Виконання обіцянки: загальний доступ до паліативної допомоги», яка наголошує на необхідності забезпечення повсюдного доступу до паліативної допомоги в рамках загального медичного страхування.  

Мета теми: Вивчити необхідні кроки для досягнення загального доступу до паліативної допомоги, особливо в контексті загального охоплення послуг охорони здоров’я. 

Також рух «Співчутливі спільноти» зростає під керівництвом Міжнародної організації громадської охорони здоров’я та паліативної допомоги. Очікується, що в міру старіння населення світу в різних регіонах кількість осіб, які здійснюють догляд та необхідну підтримку тим, хто потребує, збільшуватимуться. 

Системи охорони здоров’я є лише частиною надання комплексної допомоги людям із тяжкими захворюваннями. Співчутлива спільнота покращує якість життя людей, які живуть із серйозними захворюваннями разом зі своїми сім’ями , під час догляду та важкої втрати. Це досягається шляхом заохочення людей до пропаганди та надання допомоги, та практичної підтримки у своїх спільнотах. 

Як окремий напрямок медицини Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) запровадила паліативну  допомогу у 1982 році. Спочатку її визначили як догляд за людиною в останні дні життя. У 2002 році ВООЗ розширила поняття паліативної допомоги і сьогодні найбільш широко застосовується наступне визначення: 

Паліативна допомога – це комплексний підхід, мета якого – забезпечити максимальну якість життя пацієнта з невиліковним (смертельним) захворюванням і членів його родини, шляхом запобігання та полегшення страждань, а також надання психосоціальної та моральної підтримки.

Паліативна допомога – це спільна відповідальність, вона не тільки покращує якість життя людей, які зіткнулися з серйозними захворюваннями, але також охоплює здоров’я та благополуччя осіб, які здійснюють догляд, включаючи підтримку у разі горя та тяжкої втрати.

За оцінками ВООЗ, щорічно у всьому світі паліативну медичну допомогу потребують 40 мільйонів людей, 78% з яких мешкають в країнах з низьким і середнім рівнем доходу. На сьогодні паліативну медичну допомогу отримують лише  14% людей, що потребують її.

Паліативна медична допомога надається пацієнтам з невиліковними прогресуючими захворюваннями і станами, серед яких виділяють наступні основні групи:

– різні форми злоякісних новоутворень;

– органна недостатність у стадії декомпенсації; при неможливості досягти ремісії захворювання або стабілізації стану пацієнта;

– тяжкі безповоротні наслідки порушень мозкового кровообігу;

– тяжкі безповоротні наслідки травм;

– дегенеративні захворювання нервової системи на пізніх стадіях розвитку захворювання;

– різні форми деменції, в т.ч. з хворобою Альцгеймера.

Найпоширенішими  хронічними захворюваннями, при яких надається паліативна допомога, є: серцево-судинні (38,5%), рак (34%),  хронічні респіраторні захворювання (10,3%), СНІД (5,7%) та діабет (4,6%).

Однією з форм паліативної допомоги є хоспіс – спеціалізована медична установа для догляду за невиліковно хворими в останній стадії захворювання. Прогноз для життя таких хворих несприятливий – максимум 6 місяців.

Хоспісна допомога буває двох видів: стаціонарна і амбулаторна. Амбулаторна допомога здійснюється вдома бригадами виїзної служби хоспіса (“хоспіс вдома”). Стаціонарна допомога здійснюється, залежно від потреб хворого і його сім’ї, в умовах цілодобового, денного або нічного перебування в стаціонарі. Родичам дозволяється відвідувати хворих, єдине обмеження для відвідування – стан здоров’я пацієнта.

У хоспісі тяжкохворим пацієнтам надається: кваліфікована медична допомога (підбір і проведення необхідної знеболюючої, симптоматичної терапії); психологічна/ психотерапевтична допомога; кожен пацієнт отримує необхідний догляд – задоволення практичних потреб (тяжкохворі пацієнти отримують кисень, харчування через зонд). Окрім цього, пацієнтам хоспіса надається соціальна підтримка, консультативна допомога, а також необхідні санітарно-гігієнічні знання. 

Вся сукупність медико-соціальної і психологічної допомоги хворому спрямована на ліквідацію або зменшення больового синдрому та страху смерті при максимально можливому збереженні його свідомості і інтелектуальних здібностей. 

В м. Харкові кваліфікована паліативна допомога, соціальна, медична та психологічна підтримка в термінальній стадії хвороб надається у відділенні «Хоспіс» (розрахований на 80 ліжок), що знаходиться на базі КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» Харківської міської ради за адресою: пр. Героїв Харкова, 195, дитячому населенню – у відділенні паліативної допомоги – «Дитячий хоспіс» (розрахований на 20 ліжок), що знаходиться на базі КНП «Міська дитяча лікарня №5» Харківської міської ради за адресою: вул. Каденюка, 43.